Ідея цієї серії для мене дещо терапевтична: працюючи над нею, я згадував не тільки рослини, місця їх проживання, особливості взаємодії з людиною, але й обставини, в яких побачив їх уперше, емоційні стани та навіть погоду й запахи степу. Але все, що лишилося мені від Надазовського степу — лише згадки. Червонокнижні та вразливі види рослин на окупованих територіях та сьогодні — теж під загрозою зникнення: постійні степові пожежі, перемішування верхніх шарів ґрунту технікою, руйнування біосистемних зв’язків — усі ці чинники загрожують зрілому степу. Як і ліс, степ має багато фаз розвитку (сукцесій). Рослини у складі цієї серії є представниками пізньої фази сукцесії, шлях до якої від розораного ґрунту пролягає на 150–200 років. Зважаючи на те, що пагорби та висоти, на яких ще збереглися ці рослини, часто стають пунктами розташування військової техніки з усіма супровідними наслідками, — унікальний біоценоз Надазовського степу України може бути втрачений назавжди.
Шафран сітчастий (Crocus reticulatus) з родини півникових. Рідкісний вид із тенденцією до зникнення в умовах діяльності людини. Росте в Надазов’ї — по схилах балок, на суглинкових ділянках гранітного степу. Охороняється в заповіднику «Кам’яні Могили», трапляється вздовж Кальчицького (Старокримського) водосховища. Квітне від середини лютого до середини березня. Це найранніша квітка, що розпускається з першими променями сонця, ще за температури близько нуля.
Проліска сибірська (Scilla sibiriсa) з родини холодкових, триби гіацинтових. Рідкісну рослину з фрагментарним у Надазов’ї ареалом охороняє Червона книга України — як уразливий до діяльності людини вид. Росте зрідка в лісосмугах, чагарниках біля криниць чи невеликих джерел на суглинкових ґрунтах. Точкові популяції — також поблизу Кальчицького водосховища, неподалік від Маріуполя. Квітне з початку березня до початку квітня. Невибаглива в культурі, здебільшого страждає від любителів букетів.
Адоніс весняний (Adonis vernalis) з сімейства жовтецевих. Реліктова лікарська рослина, є вразливим видом, який охороняє Червона книга. Найчастіше можна побачити на вершині пагорбів найбідніших супіщаних чи суглинкових ґрунтів. Страждає від випасу тварин та господарської діяльності — розорювання степу. Квітне упродовж середини та наприкінці березня. Квітки адоніса настільки яскраві, що часом їх можна побачити на відстані за 300–400 метрів. Навколо Маріуполя трапляється біля селища Шевченко, в урочищі «Чердаклі» та в заповіднику «Кам’яні Могили».
Ірис маленький, або півники малі (Iris pumilla), з родини півникових. Рідкісний зникаючий вид, дуже вразливий до господарчої діяльності, росте лише на ділянках степу, що не були заорані, а також на гранітних та глинистих ґрунтах. Різнобарвний, як веселка, — в одній популяції може бути до 20 варіацій за кольором та будовою квітки. На щастя, дуже легко переходить у культуру та споконвіку висаджується біля житла. Квітне з квітня до початку травня. Біля Маріуполя поширений у розірваних спорадичних популяціях на ділянках гранітного степу.
Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana) з родини холодкових, триби гіацинтових. Рідкісний, дуже вразливий вид, популяції малі та розірвані. Розповсюджений по верхах пагорбів гранітного степу, подекуди трапляється біля села Піщовик, Кальчицького водосховища, річки Калка, «Кам’яних Могил» — популяції можуть досягати щільності 50–60 рослин на метр квадратний. На жаль, цей вид практично не був введений до культури, а його чисельність постійно скорочується за умов випасання скота, зокрема овець, що витоптують тонкий шар ґрунту, де мешкає цибулина гіацинтелли. Квітне з другої декади квітня до початку травня.
Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) з родини лілейних. Трапляється у гранітному степу на гравійних та кам’янистих ділянках (Кальчицьке та Кальміуське водосховище біля сіл Шевченко, Чермалик, Павлопіль, у заповіднику «Кам’яні Могили», урочищі «Свинарська балка»). В Надазов’ї спорадичні невеликі популяції переважно розташовані на ділянках біля річок. Інколи можна побачити цю рослину в западинах у граніті — із щільністю до 20–30 рослин на квадратний метр. Нестійкий у культурі, вразливий до випасу та господарської діяльності. Квітне з середини квітня до початку травня. Страждає від любителів букетів та випасу.
Тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla) з родини лілейних. Вузький ендемік Надазов’я та Причорномор’я. Рідкісний, вразливий вид. Навколо Маріуполя існувала лише одна відома мені популяція — в заповіднику «Кам’яні Могили». Росте винятково на кам’янистих та щебеневих ґрунтах. Одна цибулина дає до семи пониклих прозоро-жовтих квіток. Дуже перспективний для введення в культуру вид — і саме це може сприяти його збереженню. Квітне упродовж квітня та до початку травня.
Сон лучний (Pulsatilla pratensis) з родини жовтецевих. Вразливий вид, його популяції спорадично ростуть на кам’янистих схилах і верхівках гранітних скель біля селищ Малий Янісоль, Піщовик, Чермалик, Шевченко, також у «Кам’яних могилах». Притаманна квіткам сон-трави декоративність та незвичайність є причиною зникнення цього виду. Квітне впродовж квітня та до початку травня.
Грабельки Бекетова (Erodium beketowii) з родини геранієвих. Рідкісний зникаючий вид, релікт третинного періоду. Росте зрідка на щебенистих ґрунтах або в щілинах гранітних скель. Популяції точкові, спорадичні. Поширений уздовж течій річок Кальчик та Кальміус, а також на гранітних скелях та осипах біля сіл Шевченко, Піщовик, в урочищі «Чердаклі», «Кам’яних Могилах». Зникає внаслідок випасу господарської худоби. Квітне в травні.
Бельвалія сарматська (Bellevalia sarmatica) з родини холодкових, триби гіацинтових. Рідкісна рослина, що внесена до охоронних списків Донецької області. Трапляється спорадично в Причорномор’ї та Надазов’ї, росте на суглинкових грунтах, здебільшого на південних схилах прибережних пагорбів, а також біля селищ Ляпіне, Сопине, Азовське, Рибацьке. Недооцінена як декоративна рослина, її не використовують у культурі, незважаючи на стійкість та цікаву декоративну будову. Квітне в травні.
Карагана скіфська (Caragana scythica) з родини бобових. Внесена до Червоної книги України як рідкісний зникаючий вид. Причини зникнення — низька конкурентність, розораність та випасання худоби. Ендемік Надазов’я та Причорномор’я. Росте на суглинках, щебенистих та скельних ґрунтах. Значно зміцнює ґрунт — попри невеликий розмір, цей напівкущ має дуже розвинену кореневу систему. Поширений біля селищ Чермалик, Павлопіль, Шевченко, в урочищі «Чердаклі», «Кам’яних Могилах». Квітне з травня по червень.
Ставчак звичайний, або ефедра (Ephedra distachya), з родини ефедрових. Крейдовий релікт. Невеликий вічнозелений напівкущ з дуже довгою та розгалуженою кореневою системою. Росте на глинистих або скельних ґрунтах, зрідка на берегах Кальчицького водосховища та Ляпінських пагорбах. Може траплятися на піскових напівсолоних ґрунтах на березі Азовського моря. Страждає здебільшого від випалювання степу, покосу, випасів. Плодоносить із червня по липень.